Євген Шаповалов

Я уродженець і мешканець Донеччини. Маю 46 літ від народження. Вчився в радянських школах, закінчив філософський факультет Московського університету ім. Ломоносова. Працював у школі, сидів у тюрмах та таборах, працював на заводі. Зараз працюю слюсарем-монтажником 4-го розряду.

Рівно  33 роки тому, 19 листопада 1989 року, на Байковому кладовищі у Києві були перепоховані привезені з уральських табірних кладовищ видатні українці Василь Стус, Олекса Тихий і Юрій Литвин.

Про це писала Українська літературна газета (№ 27 (32). 2011. – 14 січня; Раиса Руденко: Лукавая она была, советская власть // газ. «30 октября», № 102. – 2011. – Апрель-май. – С. 9.), яка оприлюднила листа Миколи Руденка, який було надруговано в американському часопису "Свобода" ще у 1989 році.

Я вирішив таки написати про це. Хоча дехто мене вважає завжди незадоволеним. Так, я завжди не задоволений неправдою, глупим фальшуванням і брехньою.

Наша влада святкує дату, начебто, заснування Дружківки. Це 1784 рік. Але як же тоду пояснити свідчення і факти викладені великими істориками?

Сьогодні у нас на Донеччині сумна дата. Рівно 37 років тому, у тюремній лікарні загинув наш видатний земляк Олекса Тихий.

Йому зробили операцію, і на "майські свята" замкнули у тюремній палаті. Коли після святкування тюремні "лікарі" відкрили ту камеру, то Олексій Іванович був вже мертвий. Коли він помер, чи 5-го, чи 6-го, ніхто не знає...